Home Актуально Чи збрехав та як маніпулював Зеленський: аналіз виступу у Раді

Чи збрехав та як маніпулював Зеленський: аналіз виступу у Раді

49

Президент Володимир Зеленський виступив у Верховній Раді України зі щорічним посланням до парламенту. У своїй промові він зачепив чимало важливих питань суспільно-політичного життя країни.

Водночас виступ Зеленського (досьє Володимира Зеленського) перед народними депутатами чимось був схожий на нещодавнє інтерв’ю президента британському BBC, тільки з тою різницею, що цього разу нікому було вказати на відверті маніпуляції, які лунали з уст глави держави.

На початку промови Зеленський запропонував змінити традицію щорічних послань президента.

Я пропоную з наступного року запрошувати з кожної області України військових, медиків, учителів, студентство, молоді родини, пенсіонерів, громадських діячів, підприємців, науковців, митців, спортсменів. І звітувати про те, що зроблено, та презентувати плани на майбутнє людям, які найняли мене на роботу на п’ять років, — заявив президент.

Однак, така пропозиція є виключно популістською, оскільки щорічні та позачергові послання до парламенту прописані у 106-й статті Конституції, а у Регламенті ВР врегульована сама процедура.

На пленарне засідання Верховної Ради під час заслуховування щорічних та позачергових послань президента України запрошуються прем’єр-міністр України, члени Кабінету міністрів України, керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету міністрів України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, голова Рахункової палати, голова Центральної виборчої комісії, голова Вищої ради юстиції, голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим та голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови обласних рад, Київської та Севастопольської міських рад, голови обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, голова та судді Конституційного Суду України, голова Верховного Суду України, голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор України, глави дипломатичних представництв іноземних держав, інші офіційні особи, — сказано в документі.

Водночас у Конституції окремо прописана можливість глави держави виступати зі посланням до народу.

Фото: Парламент.UA

Знову винні попередники

Зеленський вирішив “не витрачати час на аналіз країни, яку у 2019 році отримав у спадок”.

У попередні роки кожна партія, крім “Слуги народу”, мала у своїх лавах або колишнього президента, або двічі прем’єр-міністра, міністра промисловості, надзвичайних ситуацій, економічного розвитку, соціальної політики, заступників міністра освіти і науки та охорони здоров’я, — заявив президент.

Це також маніпуляція, оскільки тут варто нагадати, що під час президентської кампанії 2019 року у команді тоді ще кандидата Зеленського була низка знайомих облич.

Зокрема, до кампанії долучився ексміністр фінансів часів президентства Петра Порошенка Олександр Данилюк, який, до призначення в уряд, встиг побути представником президента у Кабміні, а згодом й заступником глави Адміністрації президента.

Із Зеленським також був Руслан Рябошапка, якого після перемоги призначили на посаду генерального прокурора України, щоправда, ненадовго. До жовтня 2013 року Рябошапка працював заступником глави департаменту юридичного забезпечення у секретаріаті Кабміну Миколи Азарова. Після зміни влади якийсь час був заступником міністра юстиції. У 2016 році Рябошапка був обраний членом Нацагентства з питань запобігання корупції, але у червні 2017 року подав у відставку через конфлікт з керівництвом.

Експертом Зе-команди з питань оборони у 2019 році був Іван Апаршин – колишній директор Департаменту воєнної політики Міноборони та головний інспектор Міноборони, у минулому начальник Управління оборонної та безпекової політики секретаріату Кабінету міністрів.

Щодо самого партійного списку кандидатів, які балотувались до Верховної Ради від “Слуги народу”, то прізвищ колишніх топчиновників там і справді не знайшлось. Однак чималий відсоток кандидатів все ж був пов’язаний з політикою або державною службою до того:

  • Міністр інфраструктури Владислав Криклій (досьє Владислава Криклія) — був начальником головного сервісного центру МВС. У 2014-2015 роках — радник Авакова. У 2015 році обіймав посаду заступника начальника департаменту ДАІ МВС України;
  • Олексій Оржель — у 2006-2014 роках на різних посадах працював у Національній комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;
  • Ганна Новосад — з 2017 року працювала гендиректоркою директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства освіти і науки. Загалом працювала у міністерстві з 2014 року. З березня по листопад 2014 року була радником міністра освіти;
  • Владлен Неклюдов — пропрацював в органах прокуратури з 1998 року. На час виборів обіймав посаду прокурора відділу з нагляду за органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Дніпропетровської області;
  • Андрій Лисюк — працював на оперативних і керівних посадах Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю управління СБУ в Києві;
  • Денис Маслов – суддя у відставці. У 2016 році був призначений суддею Дніпровського райсуду Дніпродзержинська (Кам’янське — ред.) Дніпропетровської області строком на п’ять років. Однак у квітні 2018 року подав до Вищої ради правосуддя заяву про звільнення за власним бажанням.

Крім того, чимала кількість претендентів на депутатські крісла від “слуг” або працювали помічниками народних депутатів ВР або самі були депутатами місцевих рад.

Фото: Парламент.UA

Нерівний бій з коронавірусом

Зеленський не міг не згадати про пандемію коронавірусної інфекції COVID-19.

Була зруйнована система лабораторій – в Україні їх було аж цілих п’ять. Зараз – у десятки разів більше. Ми відновили вертикаль державних санітарних лікарів. А якщо хтось думає, що у Державному резерві на нас чекали заповнені полиці з усім необхідним – розчарую. Маски востаннє закуповувались у 2007 році, і термін їхньої придатності давно минув, — сказав він.

Водночас дані Державного резерву, а також відповідні постанови Кабміну свідчать про інше. Зокрема, у 2009 році тодішній уряд на чолі з Юлією Тимошенко (досьє Юлії Тимошенко) видав постанову про закупівлю масок до Держрезерву. Постанова без змін працювала до 2012 року.

Крім того, варто звернути увагу на скандал, який розгорівся весною цього року. Так, у березні Спеціалізована антикорупційна прокуратура відкрила провадження за фактом службової недбалості стосовно експрем’єра Олексія Гончарука та інших чиновників Кабміну через продаж медичних масок за кордон у той час, коли у світі вже поширювалась пандемія коронавірусу. Тоді уряд не вчасно обмежив такий продаж, через що приватні фірми протягом майже трьох місяців збували медичні маски за кордон. Так приватні компанії вивезли 980 тонн дефіцитних масок за кордон. Це свідчить, що маски в Україні все ж були.

Чи стріляють на Донбасі

Під час свого виступу Зеленський вкотре нагадав про режим припинення вогню на Донбасі.

27 липня було оголошено про припинення вогню. Сьогодні режим тиші триває 86-й день поспіль – найдовше за роки війни. Чи ідеальний він? Ні. Чи є порушення? Так. Чи є спроби його зірвати? Безумовно. Але треба визнати – кількість пострілів суттєво зменшилась. За всі ці дні ми маємо одну бойову втрату, — заявив президент.

Зеленський для покращення статистики вже не вперше маніпулює терміном “бойова втрата”.

Так, 22 серпня стало відомо про загибель в Луганській області офіцера ЗСУ. Ще раніше — 13 серпня — внаслідок підриву авто на міні загинув 49-річний розвідник. Однак, командування ЗСУ обидві втрати не вважає бойовими. 16 вересня внаслідок підриву на гранаті загинув ще один український військовий.

Зауважимо, що Зеленський взагалі не згадав, що за цей період чимала кількість українських військових дістали поранення.

Крім того, Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ від початку перемир’я і до вечора 19 жовтня включно нарахувала 1 716 випадків порушення “тиші”. Варто зауважити, що в ОБСЄ за порушення рахують кожний постріл або вибух, а в штабі ООС обстріли однієї позиції рахують як один факт порушення.

Фото: Парламент.UA

Доторканні, але недосяжні

Зеленський також згадав про торішні досягнення.

Те, що обіцяли всі депутати 28 років, ми зробили за чотири місяці. Зняли депутатську недоторканність. За “кнопкодавство” – кримінальна відповідальність, — нагадав президент.

Депутати й справді 3 вересня 2019 року схвалили відповідні зміни до законодавства, а Зеленський підписав цей документ. Однак, норми закону прописані так, що насправді відкрити справу стосовно нардепів може виключно генеральний прокурор, а право вести розслідування матимуть лише Національне антикорупційне бюро та Держбюро розслідувань.

Окрім цього генпрокурор отримає виключне право погоджувати клопотання щодо депутатів до суду:
про дозвіл на затримання;

  • про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту;
  • про обшук, прослуховування чи доступ до листування;
  • про проведення негласних слідчих дій, на які потрібен дозвіл суду).

Також все це потрібно буде затвердити в суді, обов’язково завчасно попередивши самого депутата. Без присутності нардепа суд зможе дати дозвіл лише на обшук та негласні слідчі дії.

Затримати народного обранця без дозволу суду та погодження генпрокурора можна буде лише в тому випадку, якщо застати його за особливо тяжким злочином, пов’язаним із насильством, або злочином, що спричинив загибель людини.

Та і щодо кнопкодавства не все так добре. Наприклад, 4 вересня нардеп від “Слуги народу” Олександр Маріковський проголосував за законопроєкт з місця депутатки від ОПЗЖ Наталії Королевської.

І про вічне — корупцію

Президент висловив невдоволення роботою антикорупційних органів. За словами Зеленського “законодавчі, оперативні, матеріальні, психологічні умови є, а реального результату поки що немає”.

У моїй програмі написано: не боротьба з корупцією, а перемога над нею. Та є підозра, що правоохоронні органи дочитали речення не до кінця і сприймають як завдання лише першу частину – “не боротьба з корупцією”. Скажу чесно – мені це набридло. У нас нульова толерантність до корупції, це підтверджують наші партнери у Європейському Союзі, у США. Та чи достатньо Президенту не красти, щоб не крали інші?, — обурився глава держави.

Однак, мабуть, Зеленський забув про кілька гучних корупційних історій за час його президентства.

Народний депутат Слуги народу Олександр Юрченко (фото: Парламент UA)

Так, 14 вересня Національне антикорупційне бюро України викрило на хабарі помічника народного депутата від «Слуги народу» Олександра Юрченка та показало відео з доказами хабарництва нардепа. У зв’язку з цим нардеп добровільно вийшов з фракції на час розслідування.

21 вересня Вищий антикорупційний суд України взяв під варту народного депутата Олександра Юрченка із можливістю вийти під заставу у розмірі 3 млн 1656 грн.

25 вересня нардеп вніс заставу і вийшов із СІЗО.

Також варто згадати, як 29 березня народний депутат Гео Лерос опублікував відеозаписи, на яких, ймовірно, брат голови Офісу президента Андрія Єрмака проводить переговори про працевлаштування на державні посади.

Зокрема йшлося про Київську митницю, Міністерство інфраструктури та Укрзалізницю. Також спілкувалися про телеканал “Україна” та Національний комплекс “Експоцентр України”. 30 березня Спеціалізована антикорупційна прокуратура відкрила кримінальне провадження у цій справі — за фактом можливої корупції під час призначення людей в державні органи влади.

Згодом стало відомо, що провадження також відкрило Державне бюро розслідувань.

Під час свого виступу Зеленський зачепив й інші теми. Про що саме говорив президент ви можете прочитати у нашому матеріалі “Слуги” аплодували стоячи: Зеленський розповів про успіхи президентства».