Життя Що таке вимирання мови, і чому ми повинні дбати про неї? 641 Майже половина з приблизно 6900 мов, якими розмовляють сьогодні в усьому світі знаходяться під загрозою зникнення. Лякаючим є той факт, що швидкість вимирання прискорюється, і дуже багато поставлено на карту. Спільноти всього світу втрачають свою корінну мову з безпрецедентною швидкістю. Похмурі прогнози передбачають, що до 90% усіх світових мов зникнуть до кінця цього століття. Мова стає відмерлою тоді, коли останній її носій помирає, це зазвичай є результатом перемикання носіїв на загальноприйняті мови, такі як англійська, арабська або іспанська. Це тягне за собою вибір, але часто це історія маргіналізації, що призводить до змін. Чому так відбувається? Грег Діксон, лінгвіст університету Квінсленда, котрий спеціалізується на корінних австралійських мовах, пояснив SBS, що часто це може бути «продовженням історичного тиску, що сприяє перемиканню людей з їхніх традиційних мов». Економічне зростання і глобалізація також є ключовими факторами, які є рушійною силою цієї глобальної тенденції. Недавнє дослідження виявило, що ВВП на душу населення тісно пов’язане з вимиранням мови, зокрема з згаданими Австралією і США. Обізнаність в цьому питанні зростає, і групи по всьому світу, від маленьких мовних центрів до міжнародних організацій, зараз намагаються зберегти і оживити ті мови, які знаходяться на межі відмирання. Але чи слід зберігати вимираючі мови? І чому? Ось шість причин, чому ми повинні звернути увагу на це питання ‒ і заради тих, хто безпосередньо впливає, і заради суспільства в більш широкому сенсі. 1.Тому що це величезна втрата накопчених знань. Люди знають про світ дуже багато, але не все це записано. Воно закодовано в мовах світу, і більшість з цього ніколи не було записано. Кожна мова містить світ місцевих знань, акуратно упакованих, які легко передаються за допомогою мови від одного покоління до іншого. Коли мова вмирає, ми втрачаємо той збірник культурних п’єс про те, як досягти успіху в світі ‒ все, від місцевих знань рослин до унікальних онтологій і способів буття. За даними ЮНЕСКО, вивчення приказок племені маорі виявило нову важливу інформацію, яка раніше була невідомою навіть екологам, про зростання рослин, грунт і поживні речовини. У час швидких змін і руйнування навколишнього середовища, різноманітностей точок зору, ми змушені мати справу з глобальними викликами. 2. Тому що це шкодить навколишньому середовищу Ми схильні думати про природу і культуру як окремі елементи, ‒ але, ймовірно, не слід так робити. Дослідження показали, що втрата мови негативно впливає на біорізноманіття. Дослідження, яке було вперше опубліковано в журналі «Прикладна ботаніка», показало, що втрата носіїв мови янеша в перуанській Амазонії безпосередньо вплинула на різноманітність культур. Як ми знаємо, тепер дослідники думають про різноманітність більш цілісно, що природа, культура і мова взаємопов’язані. Цей новий біокультурний підхід міцніє в міжнародних організаціях і підтримка зникаючих мов є екологічним імперативом на даний час. 3. Оскільки втрата культурної ідентичності впливає на благополуччя людей Втрата мови є символом культурної втрати, і це може мати реальні наслідки для спільноти. Мова тісно пов’язана з культурою, це більше, ніж просто набір слів. Девід Харрісон, фахівець зі зникаючих мов, досліджує в своїй книзі «Коли помирає мова» останніх носіїв мови, які часто відчувають почуття ізоляції, в той час як спільнота відчуває втрату чогось більш значного. Анджеліна Джошуа, об’єкт нової інтерактивної мови SBS, «Бабусина мова», пояснює: “Мова ‒ це наша відмінна риса і культура, назви тотемів, країн і народів. Наша мова дуже важлива для нас». У доповіді «Наша Земля, наші мови» підкреслюється , що аборигени і жителі островів Торрес-Стрейт, які розмовляють мовами корінних народів, мають більш високий рівень добробуту, кращі результати освіти і менший ризик вживання наркотиків і алкоголю. Мова дає мовцям зв’язок з їх культурою, країною і сильне почуття ідентичності. Вона навіть може бути питанням життя і смерті, базуючись на вивченнях канадської молоді, які показують, що ті, хто використовує корінну мову, мають більш низькі показники самогубств. 4. Тому що двомовність корисна для нас Збереження мов корінних народів поряд з живими міжнародними мовами, в кінцевому рахунку, робить нас кращими, тому що двомовність є корисною для мозку. Дослідження показали, що двомовність має цілий ряд пізнавальних переваг для молоді і літніх людей, навіть затримуючи початок недоумства. Підтримка збереження і відродження зникаючих мов не означає гнітюче використання більш домінуючих. Говоріння більш поширеною мовою часто є шляхом до кращої освіти і зайнятості, і таким чином є шляхом, щоб взяти участь в національному і глобальному основному напрямку. Це не вибір між однією мовою і іншою, або одним світом і іншим. Різні мови можуть співіснувати, і більшість людей в світі говорить більше, ніж однією мовою. У Парагваї більшість людей є двомовними, розмовляючи іспанською і гуарані ‒ місцевою мовою корінного народу. Це визнається в конституції, вивчається в школах і використовується корінними і некорінними людьми. Це показує, що двомовність не повинна бути незвичайною або спеціальною навичкою ‒ це може бути частиною повсякденного життя. 5. Тому що послужний список Австралії є глобальним збентеженням Скільки мов корінних народів ви можете назвати? Лінгвіст Грег Діксон говорить SBS, що він часто задає це питання студентам університету на парі і каже: «Я був би щасливим, якщо хтось знає одну або дві мови». «Я думаю, що це ознака того, що стан речей, безумовно, міг би покращитися». Незважаючи на те, що це одна з найбільш багатонаціональних країн на землі, Австралія є домом для деяких з найбільш вимираючих мов світу. Маючи 90% наших корінних мов в критичному стані, ми, як відомо, стаємо кладовищем для вимираючих мов. «Навіть не дивлячись на те, що ми є дуже багатонаціональними, маючи тільки англійську мову як домінуючу і як мову влади нашого суспільства, ви можете вийти сухим із води за рахунок того, що лінгвісти називають одномовний складом розуму», ‒ говорить Діксон. «Існує не так багато країн, які роблять гіршу роботу! Австралія має найгірший послужний список мов, які знаходяться під загрозою». У нас є багато роботи, тому що, на відміну від таких країн, як Нова Зеландія, де існує одна переважна мова корінного народу, що полегшує викладання в школах і є визнаною на національному рівні, Австралія є домом для сотень мовних груп по всій країні. Однією з цих мов ‒ марра – зараз говорять вільно тільки три старійшини, котрі залишились у віддаленому співтоваристві Нгукур в північно-східній частині Арнемленду. Новий інтерактивний проект SBS «Мова моєї бабусі» тепер прагне надати будь-яку можливість говорити мовою Марра самим. Унікальні особливості досвіду розповідання анімації діють від голосу користувача. Будь-яка людина з підключенням до Інтернету може спробувати свої сили в марра, а потім прикріпити своє розташування на карті, щоб показати, наскільки далеко мова поширилася. Так як ми австралійці, це є для нас способом побудувати розуміння цього важливого питання і розпочати національний діалог. 6. Тому що це є симптомом того, що викликає ще більше занепокоєння Лікування симптомів є важливим аспектом, але в першу чергу ми повинні також розглянути питання, що ж викликало втрату мови. Мовці відмовляються від мови, коли це вже не вигідно для них. Це може призвести до дискримінації та соціальної ізоляції, або це може бути просто неготовністю допомогти в пошуках гарного життя і можливостей. В основі цієї проблеми лежить ідея, що деякі культури були підпорядковані іншим. Як пояснює Сюзанна Ромайн в своїй статті «Глобальне згасання мов і його наслідки для культурного розмаїття»: «Зникнення мови і пов’язаної з нею культури майже завжди є частиною більш широкого процесу соціального, культурного і політичного переміщення, де національні культури і мови знаходяться під впливом домінуючих етнічних груп». Світ, який відлякує різноманітність, будь то біологічна, культурна чи мовна, ймовірно, не дуже еластичний. Так само, як жодна людина не знає відповідей на всі питання, ні одна культура не має відповідей на всі питання.